ДРЯ́ГЛИЙ, А, Е.
Дря́глий, а, е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у. См. Драглий.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 450.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРЯ́ГНУТИ, НУ, НЕШ, →← ДРЯГВА́, ВИ́,